Григорій Граб’янка – перший український історик козаччини

25 лютого 1738 р. у бою при Гайман-Долині (тепер с. Балки Запорізької обл.) загинув полковник Григорій Граб’янка – перший український історик козаччини. «Літопис Григорія Граб’янки» описує історію з часів виникнення козацтва і до 1709 року. У тексті літопису подається багато державних документів, гетьманських універсалів, актів, грамот.
Відомості про автора з’являються на початку 1680-х рр., коли він вчився в Києво-Могилянській колегії, опановував польську, латинську та німецьку мови.

Юрій Кульчицький

20 лютого 1694 р. від сухот у 54-річному віці помер герой Відня, особистий перекладач австрійського імператора із турецької мови, «цісарський придворний кур’єр» у Туреччині; засновник першої в Європі мережі кав’ярень, автор «кави по-віденськи» Юрій Кульчицький.

Ликера Полусмак

17 лютого 1917 р. у богадільні пішла у кращий світ наречена Тараса Шевченка, 77-річна Ликера Полусмак.
Кріпачка письменника Миколи Макарова, двоюрідного брата Опанаса Марковича (чоловіка Марка Вовчка), народилася в селі Липів Ріг біля Ніжина. Коли у восьмирічному віці Ликера лишилася сиротою (її батьків забрала холера), вона росла з Варварою Карташевською. Разом із панянкою вона навчилася писати-читати, шити-вишивати, інколи була подружкою, але найчастіше – живою іграшкою. Так зросла «напівінтелігентна» (вираз Костя Широцького) кріпачка.

Оксана Петрусенко

5 (18) лютого 1900 р. у м. Балаклава народилася Ксенія Бородавкіна (її прадід називався… Бородавка, а ми її знаємо, як Оксану Петрусенко). Бідна сім’я, злиденне дитинство в Балаклаві: батько помер від туберкульозу, коли вона була немовлям; мати одружилася з гірким п’яничкою, народила сина Івана. У 10 років співуча Оксана заробляла у церковному хорі в Севастополі 50 копійок за місяць. З 14-ти років працювала в порту, на взуттєвій фабриці.